Від фронту до майстерні: як ветеран перетворив втрату на новий сенс життя

25 лютого 2022 року Дмитро став на захист України. Спочатку — у складі територіальної оборони, згодом — у бойових підрозділах в Очакові та Березанці. Пізніше перевівся до 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені Костя Гордієнка. Бої під Костянтинівкою на Донеччині стали одними з найзапекліших. Саме там, у селі Кліщіївка, Дмитро зазнав важкого поранення. Побратими винесли його з поля бою — завдяки їм він залишився живим, хоча і втратив руку.

Для когось це могло б стати крахом. Але для Дмитра — це стало початком нового життя.

«Перші місяці були найважчими, — згадує він. — Я не міг себе прийняти. Найстрашніше — відчуття, що став тягарем для рідних. Але саме вони витягли мене з темряви».

Найбільша опора — його дружина Людмила. Щоденні розмови, спільні прогулянки, щира турбота — усе це поступово повертало Дмитрові віру в себе. Одного разу вона попросила:

«Зробиш мені підставку під квіти?».
Він не зміг відмовити.

Незважаючи на протез і обмежену рухливість, Дмитро взяв до рук інструмент. Перші вироби були простими, трохи недосконалими, але зробленими з любов’ю. Згодом з’явилися стіл, лавка, полиця. Ідея власної майстерні в гаражі вже активно втілюється в життя. Тепер Дмитро виготовляє меблі на замовлення — дерев’яні столи, лави, етажерки. Кожна річ — з душею, зі своєю історією.

«Дерево пахне спокоєм. Коли працюю — забуваю про біль», — каже він. — «Майстерня стала для мене не просто хобі. Це моя реабілітація, мій другий фронт».

Під час реабілітації Дмитро також відкрив для себе арттерапію. Малює картини — з теплом і глибиною. Це допомагає зменшити тривогу, віднайти внутрішній спокій і прожити складні переживання. Так, як і меблі, кожна картина має власну історію.

Родина, як і раніше, поруч. Людмила активно допомагає чоловікові — купує необхідні інструменти, підтримує і надихає. Разом вони доводять: любов і підтримка — найкраща терапія.

У планах — розширити майстерню і навчати інших ветеранів.

«Я знаю, як важко після війни. Але якщо є заради кого жити — ти обов’язково знайдеш шлях», — говорить Дмитро.

Його майстерня — це символ стійкості та сили людського духу. А кожен новий виріб — доказ того, що навіть із пораненою рукою можна створювати красу.

Дякуємо Ігорю Козаченку (Будмаркет «Люкс») за надані матеріали для виготовлення меблів.

Разом сильніші!

Україна переможе!