Профілактика та боротьба з АЧС

Африканська чума свиней (АЧС) — це смертельно небезпечне вірусне захворювання, що вражає диких і домашніх свиней, призводячи до загибелі значного поголів’я. Для попередження занесення та поширення АЧС важливо дотримуватися спеціальних профілактичних заходів і заходів боротьби.

Основні шляхи розповсюдження АЧС

Вірус передається через контакт із зараженими тваринами, їхніми виділеннями, зараженим кормом, ґрунтом, переносниками (птахами, комахами) та через недотримання санітарних норм.

Профілактика африканської чуми свиней

Утримання свиней у закритих приміщеннях: необхідно обмежити вигул та контакт свиней з дикими тваринами чи іншими свинями, які можуть бути джерелом інфекції. Закривати двері, встановлювати антимоскітні сітки на вікнах, щоб уникнути проникнення вірусу зовні.
Контроль кормів і відходів: заборонено годувати свиней харчовими відходами, особливо з невідомих джерел, оскільки вірус часто потрапляє через заражені рештки.
Ретельне очищення і дезінфекція: проводити регулярне миття і дезінфекцію приміщень, де містяться свині. Використовувати дезінфікуючі засоби, навіть побутові хімікати, наприклад «Доместос», для обробки підлоги, стін, поручнів і підлозі біля входу.
Встановлення санітарних контролів при вході на ферму: мати дезінфікуючі килимки, обмежити доступ сторонніх осіб і транспортних засобів.
Знищення гризунів і контролю за дикими тваринами: ставити мишоловки, обмежувати контакт зі свинями місцевої фауни, яка може бути переносником вірусу.

Заходи боротьби при появі АЧС

Ізоляція та карантин у господарстві: негайне відокремлення хворих і підозрілих тварин, обмеження переміщення поголів’я.
Утилізація заражених тварин: заражених свиней необхідно знищувати відповідно до ветеринарних рекомендацій, запобігаючи подальшому поширенню.
Повідомлення ветеринарних служб: вчасне інформування спеціалістів для проведення епідеміологічного розслідування та допомоги у локалізації осередків.

Важливе значення має дотримання санітарних норм і постійний контроль стану здоров’я свиней. Навіть за відсутності вакцини проти АЧС, суворі профілактичні заходи можуть суттєво знизити ризик захворювання.

Таким чином, профілактика африканської чуми свиней базується на запобіганні контакту з інфекцією, суворому контролі за умовами утримання, дезінфекції, а також швидкому реагуванні при підозрі на захворювання для обмеження масштабів спалаху.

Ефективні заходи запобігання АЧС

Утримування свиней у закритих ізольованих приміщенняхз обмеженням доступу сторонніх осіб і зовнішніх факторів зі сторони.
Термічна обробка кормівперед згодовуванням, заборона годування харчовими відходами, особливо тими, що можуть містити вірус.
Суворі санітарні процедури: регулярна дезінфекція приміщень, інвентарю, транспорту; використання окремого спецодягу для обслуговування тварин.
Карантин для нових тварин: придбані свині проходять обов’язковий карантин і мають ветеринарні документи, що підтверджують їх здоров’я.
Заборона контакту свиней з дикими тваринами і птахами, які можуть бути носіями вірусу.
Постійна боротьба з гризунами– знищення щурів і мишей, які часто переносять інфекцію.
Контроль забою і реалізації продукції– тварини підлягають клінічному огляду, а продукти – ветеринарно-санітарній експертизі.
Обмеження переміщення свиней і транспортних засобів, що можуть занести вірус.
Інформування та навчання персоналущодо правил біобезпеки, суворе дотримання внутрішнього регламенту.

Дотримання цих заходів суттєво знижує ризики зараження АЧС і допомагає уникнути епізоотій на свинофермах.

Перші ознаки захворювання свиней на африканську чуму свиней (АЧС) включають:

Висока температура тіла, що може підніматися до 40-42 °C.
Втрата апетиту та загальна слабкість, апатія, млявість, іноді відмова від руху.
Рвота і діарея, іноді з кров’янистими виділеннями.
Кровотечі з носа, очей, вух, внутрішні крововиливи, що проявляються у вигляді поблідлості язика та набряку.
Шкіра може покриватися синьо-фіолетовими або фіолетово-червоними плямами, особливо на вухах, боках, хвості.
Свині можуть тремтіти, страждати від порушень дихання, рясних виділень з очей і носа.
Важкі випадки супроводжуються паралічем кінцівок, коматозним станом і смертю за кілька днів.

Ці симптоми можуть змінюватися в залежності від форми перебігу хвороби (гострий, підгострий, хронічний) і часто потрібно відрізняти АЧС від інших схожих захворювань. При підозрі на АЧС слід негайно звернутися до ветеринарних спеціалістів.

При виявленні хворих або загиблих свиней потрібно:

Негайно повідомити ветеринарного спеціаліста або найближчу державну службу ветеринарної медицини.
Розглядати будь-які аномалії в поведінці свиней або випадки загибелі як потенційний спалах африканської чуми свиней (АЧС).
Не намагатися лікувати тварин самостійно, щоб не ускладнити ситуацію і не поширити інфекцію.
Не переробляти і не використовувати м'ясо, трупи та побічні продукти заражених свиней для харчування людей чи тварин.
Забезпечити ізоляцію хворих тварин і обмежити доступ сторонніх осіб на територію господарства.
Проводити дезінфекцію приміщень, транспортних засобів та інвентарю згідно з інструкціями ветеринарних служб.
Заборонити переміщення свиней та продукції зі свиней з господарства до проведення ветеринарно-санітарної експертизи.
Очікувати приїзду ветеринарних фахівців, які проведуть лабораторні дослідження та визначать подальші заходи.

Дотримання цих вимог є обов’язковим для ефективної боротьби з АЧС та запобігання її поширенню.

Правила дезінфекції при африканській чумі свиней (АЧС) мають ключове значення для зупинки поширення вірусу і включають такі основні моменти:

Перш за все, перед дезінфекцією треба ретельно механічно очистити приміщення, обладнання і транспорт від бруду, гною, органічних залишків, оскільки вірус АЧС стійкий і захищений подвійною оболонкою, і її руйнування ускладнюється при наявності забруднень.
Використовуються спеціальні ветеринарні дезінфектанти, які мають віруліцидну дію проти оболонкових вірусів, такі як глутаральдегід, формальдегід, гіпохлорит натрію, лужні суспензії та інші.
Для ефективної дії дезінфектант має мати змогу діяти навіть за наявності органічних забруднень.
Важливо застосовувати комбіновану стратегію: волога дезінфекція з наступною сухою санацією і підсушуванням середовища.
Контакт дезінфектанту з поверхнями має тривати не менше 30 хвилин (рекомендації ФАО і ВООЗ), щоб гарантовано знищити вірус.
Біобезпека включає дезбар’єри (дезінфікуючі килимки), обробку спецодягу, дотримання карантину та суворий контроль доступу.
Для дезінфекції застосовують розчини:
формаліну 1,5%,
параформ 1,5% на основі їдкого натру,
3% розчин парасоди,
5% розчин хлораміну, сухе хлорне вапно із вмістом активного хлору не менше 25%.

Стійкість вірусу до деяких побутових засобів означає, що дезінфекція повинна бути комплексною, суворо регламентованою та регулярною для збереження чистоти та безпеки свиноферми.