Важливість проведення профілактичних заходів шляхом паразитологічного та гідрохімічного моніторингу задля недопущення поширення інфекційних захворювань риб, а також підвищення ефективності їх діяльності та якості продукції.

12122213

 Планування та здійснення профілактичних заходів.

Плани ветеринарних заходів у рибоводних господарствах спрямовані на організацію та раціональне використання матеріальних, фінансових коштів, робочої сили, досягнення високого економічного ефекту та коштів, що витрачаються на їх проведення. Вони повинні бути конкретними з вказівкою кількісних показників, календарних термінів і виконавців. В плані слід поєднувати спеціальні заходи профілактики і ліквідації хвороб та організаційно-господарські заходи. Заходи боротьби розраховані на підвищення резистентності організму риб до захворювань, на знищення збудника в середовищі їх проживання, на профілактику і лікування риб.

Розробка первинних планів ветеринарних заходів повинна розпочинатися з господарства, підприємства. Перспективні плани передбачають найбільш важливі ветеринарні заходи розраховані на тривалі терміни. Вони стосуються оздоровлення господарств від незаразних, інфекційних та паразитарних хвороб, що потребують значних організаційно-господарських і спеціальних заходів, відповідних трудових та матеріальних витрат. У планах передбачають потребу в дезінфекційних засобах, медикаментах,  обладнанні.

Поточні плани ветеринарних заходів розробляють на рік за окремими видами робіт з розбивкою за термінами, а оперативні - на певний період по боротьбі з гострими заразними та незаразними захворюваннями. Планування і терміни проведення ветеринарних заходів повинні відповідати об'єктивним закономірностям прояви хвороб в тій чи іншій зоні.

У благополучних господарствах заходи носять переважно профілактичний характер, а в неблагополучних - вони вимушені, оздоровчі, спрямовані на ліквідацію хвороби.

Під час розробки плану ветеринарних заходів ветеринарні фахівці аналізують результати здійснення аналогічних заходів за минулий період часу, виявляють недоліки в цій роботі, ефективність застосування засобів і методів профілактики або ліквідації захворювання. Необхідно знати новітні досягнення науки, науково-технічного прогресу в області епізоотології, паразитології, ветеринарної санітарії і вибрати такі заходи, які дозволять в найбільш короткі терміни з найменшими витратами досягти оздоровлення господарства, водойми.

Плани по господарствам узгоджують з ветеринарним інспектором району і затверджуються керівником господарства, а при карантинних хворобах заходи затверджують на засіданні місцевої державної протиепізоотична комісії. В планах вказують найменування господарства, назву хвороби, метод і терміни оздоровлення, відповідальні організації або особи за оздоровлення та здійснення контролю.

Рекомендується загальна схема планування і проведення протиепізоотичних заходів у рибоводних господарствах. Заходи при карантинних хворобах риб складають окремо на підставі чинних інструкцій.

При завезенні риби з іншого господарства, або з іншої країни проводять профілактичне карантинування. Зазвичай це невелика партія плідників і ремонтна молодь. Обов’язковий карантин для цієї групи зумовлений тим,  що від їх епізоотичного благополуччя залежить всі подальші рибоводні процеси і одержання мальків, вирощування цьогорічок, їх зимування і наступне вирощування товарної риби.

Щорічно, незалежно від епізоотичного стану водойм, рибу 3-4 рази піддають ветеринарному огляду та іхтіопатологічному дослідженню при планових весняних та осінніх, а також контрольних обловах). Що передбачено п. 11 розділу № І «Ветеринарно-санітарних правил для рибницьких господарств» (Державного комітету рибного господарства України).

Контрольні облови слід проводити двічі на рік в ІІ та ІІІ кварталах в зв’язку з тим, що на даний період припадає вегетаційний час у рибальстві (температура води вище 12Со).

Необхідно  залучати  фахівців Держпродспоживслужби до контрольних обловів та епізоотичного обстеження рибоводних господарств, що займаються розведенням та утриманням мальків риби, що відображено в розпорядженні головного державного інспектора ветеринарної медицини в Миколаївській області № 35-р від 07.04.2014.

Окремо слід нагадати спеціалістам Закон України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» - який містить вимоги до вирощування риби:

Що стосується відбору зразків для лабораторних досліджень слід керуватись наступними законодавчими актами.

Постанова кабінету міністрів України від 14 червня 2002 р. N 833 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень». По даній постанові дивимось лише вагу зразка необхідну для досліджень (випробувань) в лабораторії (не вноситься в акти відбору зразків).

Згідно листа Держпродспоживслужби № 11.1.1-5/9644 від 29.07.2022р. постанова не застосовується в частині відбору зразків харчових продуктів, у тому числі риби та рибної продукції.

Наразі   прийнято ще  такі   нормативно-правові акти, які  регламентують процедури відбору зразків, а саме:

  • наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 жовтня 2018 року № 490 «Про затвердження Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю та Форми акта відбору зразків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2018 року за № 1464/32916;                (Можуть прописувати цей наказ тільки лікарі які відбирають продукцію на радіологіє на ринках);
  • наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 червня 2018 року № 288 «Про затвердження Методів відбору та підготовки зразків для визначення максимально допустимих рівнів певних забруднюючих речовин у продуктах для цілей державного контролю», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за           № 1039/32491; (токсичні елементи);
  • наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 червня 2018 року № 289 «Про затвердження Методів відбору та підготовки зразків для визначення максимально допустимих рівнів залишків пестицидів у продуктах рослинного та тваринного походження для цілей державного контролю», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 857/32309; (пестициди);
  • наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 травня 2019 року № 264 «Про затвердження Методів відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 червня 2019 року за № 608/33579. (мікотоксини).

           Лабораторні дослідження риби вітчизняного  виробництва з місцевих водойм за показниками проводяться два рази на рік з  кожного водоймища під час ветеринарно-санітарної оцінки стану водойм (ветеринарно-санітарна паспортизація. На всіх ставках необхідно проводити обстеження, облови, дослідження з послідуючим отриманням експертиз та видачею ветеринарних свідоцтв, що передбачено планами. Гідрохімічний моніторинг.           Згідно чинного СОУ – 05.01-37-385:2006 «Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми» пунктом 4.2.6. дослідження (випробування) води передбачено в період облову ставків. В залежності від виду вирощуваної риби чи ікри, від технологічного процесу, скидних вод, басейнів та таке інше передбачені норми показників, які впливають на здоров’я ікри, мальків, розвитку товарної риби і які рекомендовано досліджувати на (ГДК) гранично допустимі концентрації.         Результати (експертиза на воду) повинні вписуватись разом з експертним висновком на рибу у форму №1 на партію риби.