Африканська чума свиней
Африканська чума свиней (АЧС, хвороба Монтгомері, східно-африканська чума, Pestis Africana suum, Africana swine fever, африканська лихоманка свиней) – високо контагіозна хвороба свиней, що характеризується гарячкою, геморагічним діатезом, значними крововиливами, дистрофічно-некротичними змінами у внутрішніх органах, високою смертністю. Економічні збитки, заподіювані захворюванням, надзвичайно великі внаслідок майже 100%-ї летальності захворілих тварин, вимушеного знищення всіх свиней в епізоотичному осередку та на загрозливій території, а також витрат на проведення довготривалих карантинно-обмежувальних та ветеринарно-санітарних заходів.
Збудником АЧС є ДНК-вмісний вірус родини Asfarviridаe, роду Asfivirus. За результатами генотипування в ПЛР штами та ізоляти вірусу АЧС розподілені на 22 генотипи. На території Африки реєструвались усі 22 генотипи вірусу, у країнах Європи (Португалії, Іспанії, Бельгії, Нідерландах, Франції, Італії) – генотип І, а у Грузії, Росії, Вірменії, Україні, Білорусії, Литві, Латвії, Естонії, Польщі – генотип ІІ.
Вірус дуже стійкий до впливу різних чинників: у трупах свиней збудник може зберігатися від 17 діб до 10 тижнів, у сечі – до 60 діб, при зберіганні м'яса у замороженому стані не втрачає вірулентності до 3 років, у копченій шинці – до 6 міс., у солонині - до 300 днів, у гноївці – до 3 міс., у грунті – до 4 міс. Інактивується вірус 3% розчином фенолу, формаліну через 30 хв., 5 % розчином хлораміну, хлорного вапна – через 4 год., 2% розчином їдкого натру – через 24 год.
Зараження свиней відбувається прямим шляхом (контакт від свині до свині) та непрямим (згодовування харчових відходів, у яких є залишки продукції, отриманої від забитої хворої тварини, або інфікованої свинини, через фактори механічної передачі - приміщення, транспорт, одяг, птахи, дикі свині та ін.)
У природних умовах хворіють дикі свині та свійські свині незалежно від породи, віку та пори року.
Патогенез. Проникнення вірусу в організм свині відбувається різними шляхами – через органи травлення, пошкоджену шкіру та слизові оболонки, органи дихання та при укусі інфікованих кліщів. Вірус спочатку репродукується в лімфоїдній тканині на місці проникнення (найчастіше в ділянці глотки), а потім і в лімфовузлах всього організму. Розвивається серозно-геморагічний лімфаденіт з інтенсивними крововиливами. Головними клітинами-мішенями для вірусу АЧС є макрофаги. Реплікація вірусу в селезінці та кістковому мозку зумовлює пригнічення гемопоезу, тяжкі розлади кровообігу (крововиливи, інфаркти та некрози).
Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Хвороба може мати надгострий, гострий, підгострий та хронічний перебіг. За надгострого перебігу, який буває рідко, захворілі тварини гинуть раптово, без прояву характерних для цього захворювання клінічних ознак. За гострого перебігу, який реєструється найчастіше, інкубаційний період триває 5-9 діб. В наступні 3 доби відмічають високу температуру тіла (41-42 °С) та серозний кон'юнктивіт. Потім спостерігають ціаноз шкіри в ділянці підщелепового простору, черева, підгрудка, мошонки, на вухах, п'ятачку, кінцівках, геморагічний кон’юнктивіт, риніт із серозно-геморагічними виділеннями, кашель, анорексію, блювання, запор або пронос, іноді з кровотечею, хитку ходу, параліч кінцівок. Супоросні свиноматки абортують. Період виражених клінічних симптомів триває 3-7 діб, потім тварина гине в коматозному стані.
Паталогоанатомічні зміни. Характеризуються проявом геморагічного діатезу та ураженням лімфоїдних органів. На розтині виявляють численні крововиливи на слизових і серозних оболонках органів черевної і грудної порожнин. Шкіра в ділянці підгрудка, вентральної частини черевної стінки, внутрішньої поверхні стегон має червоний або багряно-фіолетовий колір, з анусу і ноздрів виділяється кров або кров'яниста рідина. Під серозними оболонками внутрішніх органів спостерігаються крововиливи, у грудній та черевній порожнинах - скупчення серозно-геморагічного ексудату. Міждолькова тканина легень набрякла, з ознаками серозно-геморагічної пневмонії. Підщелепові лімфатичні вузли внутрішніх органів збільшені, червоного кольору, соковиті на розрізі, з крововиливами, деякі мають вигляд згус тку крові. Селезінка збільшена, кровонаповнена. Печінка збільшена, дряблої консистенції, темно-червоного кольору.
Відбір зразків патологічного матеріалу
А. Матеріал від кожної тварини відбирають окремими інструментами. Для дослідження використовують:
- Цільну кров, сироватку крові.
Кров для дослідження відбирають з вени одноразовою голкою в об'ємі 5 см3 у стерильну пробірку з антикоагулянтом ЕДТА.
Для отримання сироватки забір крові проводять у пробірку без антикоагулянту.
- Із тканин і органів (мигдалики, селезінка та ін.) вирізають шматочки розміром 1х1х1 см і вміщують у стерильний контейнер. Лімфовузли відбирають цілими.
Б. Проби вміщують у поліпропіленові пробірки, які герметично загвинчують (перший контейнер), потім вміщують у пластиковий контейнер (другий контейнер); між першим та другим контейнером повинен бути абсорбуючий матеріал для запобігання забруднення навколишнього середовища. Другий контейнер вміщують у коробку з холодоагентами (термос або валіза–холодильник).
В. Проби доставляють у лабораторію, зберігаючи за температури 2-8 °С. Цільну кров заморожувати не дозволяється.
Патологічний матеріал супроводжують документом у встановленому порядку. Транспортування зразків до лабораторії проводить фахівець ветеринарної медицини, який пройшов відповідний інструктаж.
Діагностика. Для лабораторної діагностики АЧС використовують наступні методи: методи виявлення вірусу (РПІФ, реакція гемоадсорбції), методи виявлення вірусних антигенів і геномної ДНК (ПЛР, ПЛР в реальному часі, секвенування), методи виявлення антитіл (ІФА, імунохроматографічний, імуноперероксидазний). Вибір методів здійснюють залежно від епізоотичної ситуації і лабораторно - діагностичного потенціалу області або країни.
Диференційна діагностика. Диференціюють АЧС від класичної чуми свиней, бешихи, сальмонельозу, пастерельозу та інших захворювань, які супроводжуються септицемією та геморагічними явищами.
Контроль та профілактика Лікування заборонено. Хворих свиней забивають безкровним методом і спалюють. Дієвої профілактичної вакцини проти АЧС у світі не існує.
Забороняється завезення свиней, в т. ч. диких, та продуктів їх забою з країн, неблагополучних щодо АЧС. Заборонено згодовувати харчові відходи.