До уваги жителів громади та землекористувачів

На часі – пора цвітіння одного з найнебезпечніших карантинних бур’янів амброзії полинолистої. Через свою виняткову шкодочинність, негативний вплив на здоров’я людей амброзія посідає одне з перших місць серед злісних бур’янів. Це однорічна рослина родини складноцвітих.

Під час цвітіння кожна рослина амброзії утворює мільярди пилкових зерен (пилок), які переносяться вітром на великі відстані, викликаючи у чутливих людей захворювання на поліноз: спостерігається втрата працездатності, з’являється набряк слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів, розвивається астма.  

У пилку амброзії містяться особливі білки – антигени Е і К. Через слизову оболонку вони потрапляють до лімфи і крові, спричиняючи захворювання. Алергени, що містяться в листі, викликають дерматити.

Цей бур’ян засмічує всі польові (особливо просапні і ярі зернові), овочеві та плодові культури, виноград, пасовища, збіднюючи та висушуючи ґрунт. Він щільно росте на узбіччях автомобільних доріг та залізниць, берегах ставків і річок, на пустирях та інших необроблюваних землях, будівельних майданчиках, територіях заводів, підприємств, тваринницьких комплексів, машинних дворів, на вулицях і садибах населених пунктів. На землях з високими і дуже високими санітарно-гігієнічними вимогами (на територіях населених пунктів – навколо житлової забудови, громадських будівель,  в парках, скверах, на стадіонах, спортивних майданчиках, а також біля тваринницьких ферм,  на промислових територіях та інше) виключено застосування гербіцидів. Тут амброзія знищується механічним методом – шляхом виполювання, ручного видалення або скошування. 

На присадибних ділянках та клумбах найефективніше виривати рослини амброзії полинолистої з коренем. Чим менша рослина, тим легше проводити цю процедуру. Розмножується бур’ян тільки насінням – самосівом, яке утворюється у великій кількості, тому бур’ян бажано знищувати до моменту плодоношення. Плодоносить – у серпні–жовтні. Добре розвинуті рослини можуть давати по 30-40 тис. насінин. Насіння амброзії полинолистої зберігає схожість в ґрунті  до 40 років і здатне проростати навіть у недозрілій формі, тому вказані заходи матимуть результат при їх систематичному виконанні протягом тривалого періоду.

До знищення рослини призводить лише її викорінення, бо після підрізання стебла рослина здатна до швидкого відтворення наземної частини, причому утворює декілька продуктивних стебел. Тому скошування рослин амброзії полинолистої необхідно проводити в міру відростання (3-4 рази за літо). Поза межами населених пунктів ефективним є застосування гербіцидів.

Власники (користувачі, балансоутримувачі) об’єктів благоустрою зобов’язані знищувати систематично і своєчасно бур’яни, об’єкти рослинного карантину та інші шкідники на прилеглих і закріплених територіях підприємств, установ та організацій усіх організаційно-правових форм, приватних житлових будинків та присадибних ділянок, а також на прилеглій до них території.

Комплексна боротьба з амброзією передбачає проведення:

 – фітосанітарних заходів: контроль за фітосанітарним станом підкарантинної продукції, сертифікація такої продукції, локалізація вогнищ бур’яну, запровадження і скасування карантинного режиму. Впровадження карантинного режиму передбачає проведення комплексу заходів, спрямованих на ліквідацію вогнищ амброзії і запобігання її подальшому розповсюдженню;

– агротехнічних (ліквідаційних) заходів: застосування гербіцидів, створення агрофітоценозів, механічне скошування, тощо. На території з карантинним режимом здійснюється комплекс спеціальних карантинних заходів, спрямованих на знищення вогнищ карантинного бур’яну та запобіганню його подальшого розповсюдження (відповідно до статті 10 Закону «Про карантин рослин»).

Враховуючи велику шкоду амброзії полинолистої як для сільського господарства, так і для здоров’я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань усіх землекористувачів. Порушення вимог виконання фітосанітарних заходів щодо знищення амброзії полинолистої спричиняє за собою накладення штрафів на посадових осіб та громадян згідно з ст. 105 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».