Містобудівний регламент – сукупність обов'язкових вимог до використання земельних ділянок, що встановлюються у межах відповідних функціональних зон і визначають дозволені види використання території земельних ділянок, граничні (мінімальні і (або) максимальні) розміри земельних ділянок, граничні параметри дозволеного будівництва та реконструкції об'єктів нерухомості, обмеження використання земельних ділянок і об’єктів нерухомості, що встановлюються відповідно до законодавства України. Містобудівний регламент використовується в процесі проектування, забудови та наступної експлуатації об'єктів.

Транспортний попит – потреби мешканців, суб’єктів господарювання та інших установ в переміщенні територією, що визначається відповідно до системи розселення, просторового розміщення ділових центрів, промислових об’єктів, закладів торгівлі, соціальної інфраструктури та побутового обслуговування, об’єктів транспортної інфраструктури.

Функціональне використання (призначення) території – використання території за переважною функцією (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією, та наявність супутніх функцій, які не суперечать функціям, що переважають.

Комплексний об’єкт містобудування – структурний елемент планування території, який включає територію та комплекс споруд певного функціонального призначення з допоміжними об’єктами супутнього функціонального призначення (житлові квартали та мікрорайони з певним типом забудови, виробничі, складські, торговельні, офісні, навчальні, наукові, медичні та інші спеціалізовані комплекси тощо), щодо якого можуть визначатися атрибутивні дані Бази геоданих.

Діловий центр – структурний елемент планування території, який включає територію концентрації комплексних об’єктів містобудування та окремих об’єктів адміністративної та офісної забудови з високою концентрацією робочих місць невиробничих галузей.

У разі наявності затвердженої містобудівної документації щодо певної території (комплексного плану, генерального плану населеного пункту, детального плану території) допускається лише внесення змін до неї та/або її оновлення, крім випадків зміни адміністративно-територіального устрою (суттєва зміна меж територіальної громади, в тому числі зміна приналежності населених пунктів до територіальної громади), а для детальних планів території – крім повного включення території, щодо якої розроблено детальний план території, до території, на яку передбачається розроблення проекту детального плану території.

Зміни до комплексного плану, генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше одного разу на рік за результатами містобудівного моніторингу.

Розроблена постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 17.06.2020 №711-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», тобто 24.07.2021 року.

Передбачається, що містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності Законом №711-ІХ відповідно до перехідних положень цього Закону, зберігає чинність.

З 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається за умови приведення її у відповідність із вимогами цього Закону.

Плани зонування територій, затверджені до набрання чинності цим Законом, вважаються невід’ємними складовими генеральних планів населених пунктів. У населених пунктах, у яких не затверджені плани зонування територій станом на день набрання чинності цим Законом, можуть затверджуватися плани зонування територій шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів.

Протягом двох років з дня опублікування цього Закону містобудівна документація на місцевому рівні, розроблення якої розпочато до дня набрання чинності цим Законом, може затверджуватися без урахування вимог цього Закону щодо складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні.

Наразі порядок розроблення містобудівної документації на місцевому рівні затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року №290; порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану – наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 року №64. Крім цього склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні, історико-архітектурного опорного плану передбачено відповідними державними будівельними нормами (нормативними документами), затвердженими наказами Міністерства.